Кобилецька Г.Д.

   Кобилецька Галина Дмитрівна народилася 17 липня 1913 року. До 1941 року разом з чоловіком, який був офіцером Червоної Армії, жила в Польщі. Коли почалася Велика вітчизняна війна,  вона разом з трьома дітьми перебралася до с. Піщаного ,звідки був  родом чоловік і  де  на той час мешкали її свекри.    Декілька років працювала в Піщаному учителем початкових класів. У 1947 році як кращого педагога її було призначена директором Парнянської початкової школи. На цій посаді Галина Дмитрівна працювала до виходу на пенсію. 

      Будівля школи була в той час у занедбаному стані, бо в роки війни фашисти використовували її як конюшню. Разом з педагогічним колективом , серед яких була вірна подруга і помічниця Курченко М.В., заклад привели в пристойний вигляд . Усі вчителі самовіддано працювали , передаючи дітям не тільки знання, а й виховуючи любов до праці. При школі був сад і ділянки землі, на яких учні  під керівництвом учителів вирощували овочі. Вирощена продукція використовувалась у шкільній їдальні . Завдяки злагодженій і дружній  роботі усього педагогічного колективу у 50-тих роках минулого століття школа була однією з кращих у районі. Галина Дмитрівна  ,крім педагогічної діяльності, була депутатом сільської ради, інспектором у справах неповнолітніх при виконкомі Сумської районної ради. Започаткувала 

педагогічну сімейну династію. ЇЇ дочка , Вечірка З.Ф., внуки Володимир і Наталія, правнук Антон присвятили своє життя педагогічній діяльності.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наш прапор

прапор школи

Емблема школи

Наш гімн

Слова: Вакула О.Ф.

Є В-Піщане на Сумщині рідній.

Школа невеличка посеред села.

Завітай до неї ти, подружися з дітьми,

Бо найкращі дні для нас – це шкільна пора

Ми гризем граніт науки, біологію вчимо,

Ну а точні всі предмети добре знаємо давно (2)

 

Любим рідну школу і усе навколо

Разом доглядаємо – дорослі и малі,

Не ламай стебельце, просить моє серце,

Краще нам в роботі, друже, ти допоможи.

І тоді нам усміхнуться квіти радо з квітника,

І найкращі дні почнуться – веселися дітвора (2)

 

І хоч космонавти з нас не виростали,

До зірок далеких ми не летимо.

Та все ж головне те, щоб людбми ми стали,

Істину цю кожен знає з нас давним-давно.

Вчителі нам допоможуть перешкоди всі здолать

І тоди, ми запевняєм, буде все у нас гараз. (2).

Профорієнтація

Безпечна дорога додому